З чого народилась філософія? Що сприяло її розвитку? Окрім людського інтелекту варто виділити ще гарні погодні умови, адже філософія - незмінна гостя країн, де процвітає виноробство! Як поєднуються ці два, здавалось би несумісні, феномени - філософія та вино? Яку роль в цьому грають Платон, Ніцше, Мамардашвілі, Ортеґа-і-Ґасет? Вахтанґ Кебуладзе має відповіді! У своєму циклі лекцій "Філософія вина", де у 4 лекціях, кожного четверга ми спробуємо зануритись у питання, які є актуальними вже понад дві тисячі років.
Цикл лекцій відбудеться наприкінці листопада - на початку грудня: 29 листопада, 06, 13 та 20 грудня о 19:00 в Plato's cave за адресою - Верхній Вал 22, нижній поверх кафе Волконський.
І лекція "Греція. Платон. Бенкет філософів. Сп’яніння і споглядання."
На звичайному бенкеті завжди п’ють вино. Діалог Платона «Бенкет» починається з того, що Сократ пропонує замість пити і п’яніти насолоджуватися слуханням промов на честь бога кохання Ерота. Втім і бенкет філософів завершується пиятикою.
Чи направду інтелектуальне споглядання і сп’яніння несумісні, а чи ці стани перебувають між собою в якомусь іншому зв’язку? Спробуймо відповісти на це питання, спираючись на діалог Платона «Бенкет» і пильно вдивляючись у зображення на старогрецьких посудинах для вина.
ІІ лекція "Німеччина. Фридрих Ніцше. Аполон і Діоніс. Вино, трагедія і хаос."
Ніцше – один із найзагадковіших мислителів в історії людства. Невідомий у власному ХІХ сторіччі, він один із тих, хто створив культурний образ ХХ сторіччя. Ба більше, він установив ключові поняття і метафори, що дають змогу зрозуміти весь розвиток європейської цивілізації. Тож спробуймо на початку ХХІ сторіччя зрозуміти нас самих на підставі його протиставлення Аполона й Діоніса, радісного бога гармоні та трагічного бога хаосу, бога сновидіння та бога сп’яніння. Спробуймо в глибинах сп’яніння знайти загублену мудрість загиблого бога, бога, що гине і знов оживає. Вино – то таємний напій його прихованої мудрості та його вічного життя.
ІІІ лекція "Грузія. Мераб Мамардашвілі. Веселий трагізм. Келих вина й обличчя друга."
Вино, безперечно, відіграє в культурі Грузії одну з центральних ролей. Як ця роль пов’язана зі специфічною рисою грузинського характеру, яку Мераб Мамардашвілі назвав веселим трагізмом? Як цей зв'язок втілюється в грузинських релігійних піснях, живописі Нікола Піросмані та сучасному грузинському кінематографі? На ці питання ми спробуємо відповісти за келихом грузинського вина, який ніколи не випадає пити на самоті, а лише в дружній компанії.
IV лекція "Іспанія. Хосе Ортеґа-і-Ґасет. Вино і таємниця світу."
Вино, яке було Богом у стародавні часи, перетворилося на банальну проблему гігієни й алкоголізму. У цьому дається взнаки загальна ницість сучасності: ми втратили чутливість до таємниці світу, сприймаючи лише примарний шар буденності. В есеї «Три картини про вино» Ортеґа-і-Ґасет спостерігає процес цієї деґрадації на прикладі трьох картин: «Вакханалія» Тиціана, «Вакханалія» Пусена та «П’яниці» Веласкеса. Тож чи не жартує він, коли називає вино космічною проблемою? Мабуть, все-таки ні. Це було би жартом лише у тому разі, якби пізнання було лише калькуляцією чуттєвих даних, кохання – умовою продовження роду, релігійна віра – запобіжником страху смерті, а вино – зіпсованим виноградним соком. Утім, це не так. Діагноз Ніцше чинний і нині: наш світ є суперечливим поєднанням хаосу Діоніса й гармонії Аполона. Тож вино і надалі даруватиме нам нові загадки та примарні обіцянки неочікуваних розгадок.
Лектор:
Вахтанґ Кебуладзе - доктор філософських наук, професор, публіцист, перекладач
Білет на одну лекцію коштує 200 грн, для ранніх пташок перші 20 білетів - по 150 грн.
Якщо Ви хочете відвідати цей курс - заповніть, будь ласка, гугл-форму:
